ПОВІДОМЛЕННЯ

До трагедії Іван та Надія мешкали в різних куточках країни й не знали один одного. Дівчині було всього 17, коли на неї випадково впали ворота. За два роки трагедія постукала у двері до Івана. Лікарі поставили обом невтішний діагноз – перелом хребта. Здавалося, життя втратило сенс. Адже, як можна жити повноцінно з такими травмами? Та, виявляється, можна. Доля звела Надію та Івана, невдовзі закохані побралися і Бог подарував їм справжнє чудо – маленьку донечку Даринку. Ця пара довела, що нічого неможливого в нашому світі не буває. Адже Іван та Надія Сіваки, які займаються у рівненському «Інваспорті», вп’яте вибороли «золото» на чемпіонаті зі спортивних танців, який цього разу проходив у Римі. В категорії «Дует 2» (два спортсмена на візках) у програмі латиноамериканських танців пара стала чемпіонами, а у змаганнях з європейських танців - зайняла третє місце. Подружжя виявилося кращим з-поміж 150 учасників зі 25 країн світу!

Читайте також: Шестигодинний марафон: рівняни в центрі міста співатимуть пісні «Скрябіна»

- Багато людей, коли потрапляють в стресову ситуацію, починають розмірковувати, що ж далі робити, як жити? – ділиться Іван Сівак, заслужений майстер спорту України. - Після травми мене запросили на Табір активної реабілітації (ТАР), де працюють такі ж самі люди на візках. Це був серйозний моральний поштовх, коли вони стали розповідати, що мають сім’ї, роботу, займаються спортом. Я побачив безмежні можливості, якими володіє людина, прагнув також щось дати оточуючим. Відтоді почав шукати себе: пробувався у різних професіях, у спорті. А одного разу мені запропонували на ТАР роботу помічника інструктора, за деякий час я був уже інструктором, і навчав таких самих, як я.

Іван ще не знав, що саме на цих заняттях він зустріне свою другу половинку, яка невдовзі стане його дружиною. Учениця Надія старанно виконувала настанови Івана. Постійні тренування, поміж-тим і спілкування повернули їм часточку щастя – любові, про яку ще кілька років тому годі було й мріяти. На День Св. Валентина Надія приїхала до коханого у гості, і він зробив їй пропозицію.

У сімейному житті, між-тим, вони не забували й про щоденні тренування. Кількагодинні заняття не на жарт виснажували. Здавалося, що сил більше не залишилося. Однак, віра в себе та свої можливості, кажуть танцюристи, були сильніші за всі страхи.

- Коли тренер запропонувала танцювати з Іваном у парі, я, чесно кажучи, розгубилася, - ділиться Надія Сівак, заслужений майстер спорту. – Адже в нього вже була «ходяча» напарниця. Та й одна справа танцювати для себе, інша – для аудиторії. Так сталося, що його партнерка захворіла, і мені запропонували з ним виступити. Я погодилася. Ми станцювали один раз, потім ще раз і врешті нас запросили у Київ. Після цього були конкурси міжнародних рівнів, і перемоги. Пригадую, у 2008 році був перший у нашому житті чемпіонат світу. Ми здобули перемогу, поверталися додому щасливі й, виявилося, що я в положенні. Це був найдорожчий подарунок, про який тільки можна було мріяти. Хотіли назвати донечку Вікторією – «перемога», але маємо Даринку - подарунок від Бога.

Вже з трьохмісячного віку Даринка постійно супроводжувала батьків на тренуваннях, а коли підросла, то й сама долучилася до спортивних танців. Тож тепер родина може більше часу проводити разом. Коли ж настає вільна хвилина, то родина разом відпочиває, займається домашніми справами – дружина готує щось смачненьке, чоловік майструє меблі, а донечка їм у цьому допомагає.

Подружжя Сіваків із сином Івана від першого шлюбу та донькою

- Танці – це і робота, і насолода для душі. А ще вони загартовують фізичне здоров’я, - каже Надія. – Буває, що немає настрою – увімкнеш музику, закружляєш у танці й одразу стає легше. Хоча, буває, що займаєшся через «не можу». Але тоді кажеш собі: «Не можна пропускати заняття!». Адже м’язи звикають, а потім повернути форму тяжче, бо все болить. Є люди, які мають схожі травми, але не можуть взагалі пересуватися. А все чому? Тому що вони так себе налаштували. Багато залежить від психології людини, бажання щось змінити в собі, в своєму житті.

Зіркових дієт у подружжя Сіваків немає. Щоправда, таки є один секрет, який допомагає підтримувати їм фізичну форму. Це раціон. Так, їжа у чемпіонів світу має бути домашня.

- Зранку – це яєчня, домашній паштет, - розповідає далі жінка. – А на обід – український борщ, гарнір з картоплі і трішки сала до смаку. Полюбляю готувати. Буває, що хочеться рідних порадувати чимось смачненьким. Тож зберемось з донькою й насмажимо млинців. Вона у нас розумничка та помічниця.

Олександра ДМИТРЕНКО.

 

Читайте також: Найцікавіші новини Рівненщини

Читайте також: Експерти та інші відомі діячі української політики

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати