ПОВІДОМЛЕННЯ
Наприкінці минулого тижня вступив у дію Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання». Згідно із ним, людині, котра перебуває під досудовим розслідуванням чи судовим слідством, день, проведений у СІЗО, зараховуватиметься за два дні, проведених у в’язниці.

Незважаючи на його неоднозначне сприйняття частиною юридичної спільноти, а саме прокурорами, суддями, він є однозначно позитивним. Хоча деякі прогалини усе-таки є. Про це у розмові з кореспондентом PRESS-ЦЕНТР розповів львівський адвокат Олег Мицик.

- З власного досвіду відомо, що особи, які утримуються в СІЗО, перебувають в нелюдських умовах, набагато гірших, порівняно із засудженими, що перебувають у місцях позбавлення волі, - говорить правозахисник. – До прикладу, засуджені не лише сидять у камерах, вони можуть працювати, займатися спортом, творчістю, можуть ходити по території установи. А ось особи, які утримуються в СІЗО, постійно перебувають в камерах, дуже часто по шість і більше осіб в одній, на одного припадає менше двох метрів квадратних. При тому, що в такій камері ще знаходиться туалет, котрий не має навіть шторки і їдальня – стіл, за яким не лише їдять, а й продукти зберігають. В таких камерах навіть поворухнутися ніде, не те, що спортом займатися.

- Невже цей закон щось змінить?

- Звичайно, прийняття цього закону значно поліпшить умови тримання під вартою осіб, що перебувають під досудовим розслідуванням чи слідством. Їх триматимуть менше часу, бо правоохоронні органи та суди оперативніше розслідуватимуть кримінальні провадження.

"Покращена", тримісна камера львівського слідчого ізолятора

Хоча, у той же час, Олег Мицик не відкидає, що в певних випадках новий закон усе-таки буде сприяти штучному затягуванню процесу адвокатами у наперед програшних справах – аби менше часу засуджений потім провів у тюрмі. Та й зловживання в такому випадку можуть бути і з боку засуджених, щоб затягнути етапування з СІЗО в місце відбування покарання.

- Вони можуть подавати різні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи для написання касаційної скарги і т.д. Безумовно, всі будуть прагнути будь-якою ціною отримати можливість якомога довше знаходитися в СІЗО, - каже юрист. - Бо в тюрму усе одно попадуть рано чи пізно, тільки от сидітумуть вже значно менше. Та й не секрет, що в наших СІЗО можна без проблем "купити" належні умови, навіть камеру-"люкс".

Окрім того, за словами Олега Мицика, в документі чітко не розписана процедура застосування цього закону судами. Не визначено, які документи (окрім клопотання) потрібно подавати особі для зарахування їй одного дня попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, не врегульовано питання щодо підсудності розгляду таких клопотань від осіб, справа відносно яких знаходиться на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ та вирок щодо яких набрав законної сили. Адже якщо у суді, який виніс вирок, не буде матеріалів кримінальної справи, то розглядати клопотання про застосування цього закону він уже не зможе.

Читайте також: У Львові криміналу більше, аніж в цілому в Україні

- Крім того, найбільш проблемними будуть питання щодо осіб, які були засуджені повторно, або вирок складався за сукупністю вироків та приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, - говорить Олег Мицик. – Є і така прогалина: по всій Україні відбувають покарання особи, засуджені у Криму, а їхні вироки повинні переглядатися саме там. Як вийти з ситуації?

- Хто має звертатися до суду щодо застосування цього закону і що саме входить у строк попереднього ув’язнення? Наприклад, проведення судово-медичної експертизи чи перебування обвинуваченого в медустанові для проведення слідчих дій – це теж зараховується?

- Будь-хто може звертатися: як сам засуджений чи його родичі, так і захисник.

До речі, у законі є граматична помилка щодо суду, до якого потрібно звертатись. У його прикінцевих положеннях після слова «захисника» та перед словом «суду» пропущено слово «до», що однозначно встановило б, що клопотання подається до суду, який виніс вирок. Однак насправді виходить, що закон взагалі не встановлює суду, до якого необхідно звертатись з клопотанням. Так само він не вказує і суду, за власною ініціативою якого може бути здійснено перегляд строків.

У строк попереднього ув’язнення входить затримання без ухвали слідчого чи суду, затримання на підставі ухвали слідчого судді, тримання особи під вартою як запобіжний захід, перебування обвинуваченого у стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Якщо доказів на підтвердження такого строку немає, то їх можна отримати, подавши відповідні запити у конкретні СІЗО чи ІТТ.

Також слід сказати, що враховується лише строк до набрання вироком законної сили. Наприклад, перебування засуджених у СІЗО для господарського обслуговування не рахується день за два. Так само не рахується день за два перебування у СІЗО після набрання вироком законної сили, але до моменту етапування для подальшого відбування покарання.

Читайте також: Щоб сховатися від поліції, крадій мобільних телефонів пішов добровольцем

За словами Олега Мицика, в Україні станом на 1 лютого 2014 року відбували покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі 98 162 особи. Більша частина з них відбувала попереднє ув’язнення в СІЗО, а відтак підпадають під застосування цього закону. Отож, це, фактично, буде найбільша амністія в Україні.

Розмовляла Мирослава ЯРЕМКІВ.
 

Читайте також: Найцікавіші новини Львівщини

Читайте також: Події в суспільстві

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати