ПОВІДОМЛЕННЯ

Переселенці з Донбасу та Криму, або як їх ще називають офіційно «внутрішньо переміщені особи», отримують від держави таку допомогу, якої не вистачить навіть заплатити за комунальні послуги у орендованих квартирах. Це якщо власники житла погоджуються здати його саме переселенцям, людям із донецькою або луганською пропискою. А якщо й погоджуються, то без всіляких договорів. Тобто переселенці втрачають чи не єдину реальну можливість отримати відчутну допомогу від держави – субсидії…

Читайте також: З тимчасово окупованих території втекли майже мільйон українців

Але й ті незначні можливості, які держави все ж таки надає, констатують правозахисники, доступні не всім. Насамперед, через необізнаність багатьох людей – які документи потрібно надавати, які пільги держава може надати, у який термін це все варто зробити тощо. Наприклад, нерідко люди, які втекли від війни або окупації, пишуть лише заяву на реєстрацію на обліку як «внутрішньо переміщена особа», після чого вже чекають на допомогу. Тоді як ця допомога може призначатись лише після подання іншого, відповідного звернення.

- Насправді проблеми внутрішньо переміщених осіб в усій Україні однакові, - говорить юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Мар’яна Герасимчук. – Вони не мають житла, отримують незначну допомогу від держави, не можуть оформити субсидію на орендоване житло, бо господарі їм не довіряють. Але у деяких питаннях ми, як правозахисники, можемо сприяти. Зокрема, декому ми допомагали отримати зі сходу трудову книжку, або розірвати трудову угоду з роботодавцем. Тобто, питання у поінформованості людей щодо законодавства. Люди просто не знають про свої права та можливі пільги.

Мар`яна Герасичмук

Власне, у таких питаннях допомога все таке існує – завдяки грантовим програмам створюються консультаційні пункти, де колишнім мешканцям Криму, Донецькою та Луганської областей можуть роз’яснити, які можливості задля влаштування побуту на новому місці у них є.

Але проблем все одно більше. Зокрема, стосуються вони насамперед матеріального забезпечення. Працездатна людина, яка стала на облік, може розраховувати отримати від держави 442 гривні, непрацездатна (дитина, пенсіонер) – 884 гривні. Причому, доросла людина зобов’язується протягом двох місяців офіційно працевлаштуватись. У іншому випадку допомога зменшується удвічі, у подальші місяці – взагалі скасовується.

- Це також проблема, адже ми розуміємо, наскільки важко нині знайти офіційну роботу, особливо, якщо переселенці оселились у селах, - зауважує радник з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики у Рівненській області Наталія Токарська. – Мета, начебто, була благородна – спонукати людей шукати роботу.

Окрім щомісячних виплат з держбюджету переселенцям можуть надати й одноразову допомогу за рахунок місцевих надходжень. Але й тут не варто сподіватись на захмарні суми – у тій же Рівненській області це може бути приблизно тисяча гривень. Найчастіше люди її беруть на лікування.

Є у переселенців ще й можливість отримувати гранти на підприємництво. Але правозахисники кажуть, що держава нерівномірно розподіляє такі кошти між областями – найбільше дають туди, де, відповідно, й внутрішньо переміщених осіб більше. Як і гуманітарну допомогу. А ось, наприклад, Рівненську область, де на обліку знаходиться 3137 осіб, що є доволі невеликою кількістю, влада своєю увагою оминає. Особливість таких регіонів у тому, що люди переїжджають сюди переважно до родичів.

Тому юристи констатують: переселенців потрібно ледь не змушувати «штурмувати» органи влади, вибиваючи передбачену державою допомогу. Але люди бояться: чи то влади, чи то публічності. Адже їхні домівки, а можливо й родичі знаходяться на окупованих територіях…

Андрій МАТВІЇВ.

 

Читайте також: Актуальні рівненські новини

Читайте також: Чиновники

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати