ПОВІДОМЛЕННЯ

Андрій Загороднюк

Події на Донбасі стали лакмусовим папірцем стану готовності, якщо це можна так назвати, української армії. Перші місяці бійці не вміли воювати, а якщо і вміли, то не було чим. Ситуацію із забезпеченням військових таки вдалося поліпшити. Щоправда лише тоді, коли до справи взялися волонтери, які, не без допомоги мільйонів українців, за лічені місяці більш-менш одягнули і взули наших солдат. Після цього у високих кабінетах Міноборони зрозуміли, що настав час реформувати всю військову систему країни.

Власне, саме з такою метою при Міністерстві оборони був створений Проектний офіс реформ. Його керівником став молодий та енергійний Андрій Загороднюк, який до цього жодного відношення до військової справи не мав. Звичайно, окрім волонтерства.

Андрій Загороднюк закінчив Оксфордський університет, за освітою юрист. Свій професійний досвід набував, працюючи у різноманітних гірничо-видобувних та виробничих підприємствах. Крім того, консультував великі міжнародні корпорації. А ще є співвласником компанії «Discovery Drilling Equipment», котра займається виробництвом бурових установок. Десять років тому пан Загороднюк придбав майже збанкрутілий та технічно застарілий завод «Металіст» у м. Стрий (Львівська область), котрий свого часу спеціалізувався на виробництві бурових установок. За чотири роки та 20 мільйонів доларів вмираюче підприємство було відновлено. З початком подій на сході «Металіст Discovery», окрім основного напрямку роботи по бурових установках, почав варити решітки для бронетранспортерів. А трохи пізніше їхні інженери розробили модель простої, але ефективної «буржуйки», котрих у зону АТО вже передали кілька сотень.

Читайте також: Давид Арахамія: «На волонтерів стали тиснути, коли ми почали ламати корумповану систему закупівель в армії»

У Міноборони кажуть, що саме через здатність Загороднюка бачити перспективу там, де більшість бачать лише проблеми, заступник міністра Юрій Гусєв трохи більше як півроку тому запросив його очолити Проектний офіс реформ.

- Офіс реформ створювався, щоб координувати всі реформаторські процеси в Міністерстві, - пояснює Андрій Загороднюк у ексклюзивному інтерв`ю західноукраїнському виданню PRESS-ЦЕНТР. - Ми створюємо проекти, затверджуємо, підбираємо команди під їхню реалізацію. Нам допомагають цивільні радники, як ми їх називаємо. Також радимося і з військовослужбовцями, залежно від їх професійних навичок, і зі співробітниками Міноборони.

- В одному зі своїх інтерв’ю ви говорили, що в оборонному відомстві є багато моментів, які потребують реформ…

- Якщо чесно, то реформувати потрібно майже усе. Питання в іншому – хто має реформувати і як саме? Тобто, має бути чітке бачення. Наприклад, військово-медичний департамент при Міноборони нормально працює чи ні? Питання відкрите. Далі: бракує нормального одягу, нормального харчування, чіткого бачення ситуації на складах. Зараз в МО облік майна по усіх складах в паперовій формі! Уявіть, іде війна, приїжджають поранені, а ми не знаємо, де, на яких складах у нас які ліки, бо вони усі записані на папері. А перевіряють ці дані раз на квартал, чи раз на півроку.

- Який тоді вихід?

- Треба переводити усі склади на електронну форму обліку. Але цих складів сотні, тисячі по Україні - у госпіталях, батальйонах, ротах і т.д. Наприклад, очевидна річ, над якою ми зараз працюємо: пораненого з поля бою, насамперед, везуть до мобільного польового шпиталю. У більшості - це звичайна районна лікарня, де трохи більше військових хірургів та волонтерів. Там пораненому надають першу допомогу, а далі, залежно від складності поранення, його везуть у медичні заклади в Дніпропетровськ, Київ чи Львів. Дуже часто інформація, що їде з пораненим, дорогою губиться. Тому важливо, щоб вона була в електронній формі. І надійний зв’язок між шпиталями, щоб вони могли передавати потрібну інформацію ще до того, як туди привезуть пораненого. Тоді вчасно будуть готові ліки, операційна, лікарі.

- Але ж реалізація такого масштабного проекту, з огляду на те, що досі все у паперовій формі, вимагає чимало часу?

- Ми вже почали випробовувати таку схему у центральному клінічному шпиталі. Думаю, в основних лікарнях ми зможемо її розвернути за півроку. Але це лише припущення. Мусимо зважати ще на дуже потужне гальмо будь-яких реформ - бюрократичні процедури.

- Можна конкретніше?

- Будь-які ІТ-системи мають пройти так званий КЗЗІ (комплекс засобів захисту інформації), оскільки вони стосуються обробки даних. Навіть кількість одягу на складах - інформація таємна, бо через базу даних можна з’ясувати кількість військовослужбовців, їхнє пересування і т.д. А ця процедура захисту інформації може затягнутися на місяці. Цікаво те, що у нас є висновок НАТО, де вказано, що уся наша система шифрування вже давно застаріла. Вона надійна, але несумісна з європейськими системами.Тому навіть КЗЗІ потребує реформування. Оскільки вже підписані усі угоди, згідно з якими ми маємо інтегруватися у НАТО до 2020 року (не політичний вступ, а лише бути технічно готовими до цього), мусимо працювати і над цим. Але ще маємо час.

- Гадаєте, вистачить часу?

- Залежно, що робити. Насправді, щоб бути готовими до інтеграції технічно і організаційно, потрібно провести величезну роботу. Наприклад, логістична служба. Такого поняття у нашій армії взагалі не існує. Є матеріально-технічне забезпечення, є тил збройних сил - вони відповідають за все, окрім озброєння і транспорту. І є озброєння. Чому вони не разом, важко сказати. Фактично, вони відповідають за більшу частину того, що в НАТО називають логістикою, але логістичної служби, як такої, немає і її треба створювати. Консультанти НАТО зробили порівняльний аналіз нашої системи з їхньою. Виявлені невідповідності вмістилися на 260 сторінках друкованого тексту!

- Дивно чути про комплексне реформування системи оборони країни від людини, яка прийшла з бізнесу і відношення до Міністерства оброни раніше не мала…

- У даній ситуації це плюс.

- Власне, хотілося б почути, у чому саме?

- Як в бізнесі, так і у будь-якій іншій галузі чи системі, зміни або повне перезавантаження найчастіше робляться людьми зі сторони. Дуже важко об’єктивно оцінити систему і тим більше побачити, де вона потребує змін, коли ти сам багато років працюєш в ній.

- Тобто, в даному випадку ваша роль – це роль кризового менеджера?

- Ні, завдання кризового менеджера – це управління процесами, щоб витягнути ситуацію з кризи. Кризові менеджери у нас це окремі співробітники Міністерства. Наприклад, той самий заступник міністра оборони Юрій Гусєв. Він щодня майже в ручному режимі вирішує багато нагальних питань - чому не купили те і де ділося інше. Такий кризовий менеджмент дає свої позитивні результати. Принаймні на скарги тепер є відповідна реакція і проблеми, нехай і в ручному режимі, але вирішуються. Це вихід з кризи, але з тимчасовим ефектом. Потрібна комплексна побудова нової, за своєю якістю, системи.

- Кадри в Міністерстві оборони теж потрібно міняти?

- Як і на будь-якому виробництві, де починають запроваджувати реформи. Для прикладу, приходиш на виробництво, де працює 700-800 чоловік. Однак з часом починаєш розуміти, що при нормальній організації роботи і з правильно поставленими задачами сотні людей буде цілком достатньо. Просто, кожен має чітко розуміти, що і як він має робити. Але систему потрібно комплексно міняти, а не просто звільняти людей. Інакше все зупиниться. Не менш важливим є розуміння, кого саме потрібно міняти.

- Щоб прийшло таке розуміння, потрібен час?

- Це треба пережити, дати можливість людині себе проявити. Ви самі побачите,коли людина просто не може, а коли навмисно гальмує процес. І таких прикладів сьогодні, на жаль, достатньо.

- На ваш погляд, які речі в Міноборони вже кардинально змінилися?

- Наприклад, ті ж електронні закупівлі, розробка товарів та послуг для потреб тилу Збройних сил. Для цього створений спеціальний центр, який очолює заступник комбата 709-ї бригади, кіборг, бойовий офіцер - Олег Римаренко. Його навмисне витягнули з бригади і поставили працювати тут, бо він реально знає, кому що потрібно. Крім того, залучили цілий ряд спеціалістів з харчового забезпечення.

- Але ж не завжди бойові офіцери можуть бути хорошими організаторами в тилу. Чи не закидатимуть йому згодом, що він у чомусь не розбирається, аби його заплутати?

- Думаю, ні. Він компетентний, бо займався забезпеченням у своїй бригаді,і він хороший організатор, а це головне на цій посаді. Звичайно, ми йому допомагаємо у підборі кадрів. Наприклад, у питаннях продовольчого забезпечення знайшли хорошу групу з цивільних людей, які згодом увійдуть до складу Міноборони. Зараз ключове завдання - зарплата цих спеціалістів, бо на 2000 гривень в місяць хороший спеціаліст працювати не стане. Ми вже говорили про це на різних рівнях. Для початку має бути змінений закон про держслужбу, який давно застарів і реально гальмує розвиток країни.

- Ви назвали лише один підрозділ, у якому, на вашу думку, відбулися кадрові і зміни у підході до самої роботи. Чи є ще такі?

- Наприклад, електронні закупівлі, про які вже неодноразово говорили. Вам, як платникам податків, буде цікаво дізнатися, що завдяки цій системі нам впродовж липня-жовтня цього року вдалося зекономили близько 200 мільйонів гривень бюджетних коштів на держзакупівлях для армії.

- Давайте перейдемо до теми волонтерів при Міноборони…

- Це неоднозначне питання, бо останні кілька місяців була розгорнута активна кампанія проти волонтерів. Зараз активність цього руху в країні впала. Але ще рік-півтора тому до них був дуже високий ступінь довіри. Зрозуміло, що це багатьох не влаштовувало. У волонтерах бачили новий рух, повністю незалежний та автономний. З іншого боку, багато людей, які бачать, що волонтери пішли в Міноборони,бачать у цьому політичний підтекст. Мовляв, таким чином сприяють політиці Президента – головнокомандуючого.

- Ви заговорили про нападки на волонтерів. Але ж є реальні звинувачення на їхню адресу, навіть прізвища окремих відомих в Україні волонтерів називають, які нібито замішані у корупційних схемах закупок для Міноборони?

- Ми розбиралися з усіма цими питаннями, і у більшості вони не доведені.

- І щодо придбання палива? Там були найбільші скандали…

- Чесно кажучи, це питання було ще до мене,навесні. Зрештою, Офіс реформ не відповідає за поточну діяльність, тобто пальне – це не наше питання. Тому я б просив, якщо можна, мені його не ставити. Ми відповідаємо винятково за розробку нових методів, процесів. Тобто, за зміни. А не за те, як відбувались торги.

- Зараз, при вас, актуальне питання придбання берців і їх технічних характеристик…

- Тему по берцях ми розбирали 20 разів. Не дивно, що коли провели зустрічі разом із виробниками взуття, то всі питання закрили. Бо були наведені чіткі і зрозумілі спростування усіх звинувачень. А згодом вони чомусь знову повилазили.Я так розумію, що тим, хто ці питання піднімає, просто потрібно до чогось причепитися. Нового нічого ще не вигадали, тому і мусолять стару тему. Крім того, дуже часто ці нападки спровоковані тим, що волонтери поламали чиїсь бізнес-інтереси у схемі державних закупівель. Усі ці електронні торги і технічні умови заважають багатьом постачальникам, які були присутні на цьому ринку багато років. Раніше ТУ могло бути на абзац тексту. Тепер це декілька сторінок. Там чітко описані всі умови і це нормально. Всі наші ТУ відповідають стандартам НАТО.

- Ви, як людина з бізнесу, маєте розуміти, коли ТУ прописуються дуже детально, то є загроза того, що вони прописуються під конкретну людину чи фірму?

- Це завжди видно.Коли це прописується під конкретну фірму, то це у будь-якому випадку дорога в нікуди. Ви можете з цього приводу звернутися в Антимонопольний комітет та в правоохоронні органи. А в майбутньому зробимо експертну раду з залученням американських спеціалістів та представників хоча б однієї країни НАТО. Тим самим знімемо можливість появи будь-яких звинувачень у нібито зловживаннях.

- Хто оплачуватиме послуги цих експертів?

- Ми домовилися, що іноземні держави дають спеціалістів за свій рахунок. Ніби як допомога Україні. Наші експерти, думаю, теж не будуть оплачуватися. Інакше вже не будуть такими незалежними. Наразі ж жодна зі сторін - ні ті, хто звинувачують, ні ті, хто сперечається, не є до кінця спеціалістами в усіх тонкощах технічних умов. Ви, наприклад, знаєте, потрібна шита чи клеєна підошва? Я, чесно, не знаю, не спеціаліст я у цій справі! Чи правильно прострочений якийсь вузлик чи ні, і ключове питання – подвійний шов має бути чи ні? Поняття не маю.

- Але є ж звичайна логіка?

- Ви ж розумієте, що та людина, яка прописала ці ТУ, апріорі їх захищатиме. І завжди будуть критики, котрі стверджуватимуть, що цей документ поганий. А розібратися, хто має рацію, можна лише одним способом – створити експертну раду, котрій об’єктивно можна довіряти. От цим шляхом ми й ідемо.

- Але ж поки цієї ради ще немає. Натомість, є конкретні звинувачення окремих волонтерів при Міноборони у прописуванні техумов для певних фірм...

- Усі ці звинувачення - не змістовні, достатньо розібратися детальніше.

- Нещодавно навіть радник Президента, колишній волонтер Юрій Бірюков говорив, що троє волонтерів при Міноборони не пройшли поліграф, а одного звільнили. Тобто, як кажуть, диму без вогню не буває?

- Звичайно, такі випадки є, але вони не масові. Наприклад, ви створюєте організацію, в яку набираєте 50 людей. Обов’язково хтось відсіється. Одні відпадуть на етапі співбесіди. До речі, «не пройшли поліграф» у випадку з волонтерами при Міноборони і означає, що не пройшли співбесіду. Хтось піде згодом. Без цього ніяк. Були випадки, коли люди прийшли як волонтери, але до них виникли певні підозри. До прикладу, частина з них не були на службі в МО, тобто не були держслужбовцями. Тому з ними досить легко розпрощалися. Взагалі, якщо система недосконала, то це не означає, що потрапивши до неї, ви теж обов’язково станете корупціонером. Я б не рівняв усіх під один гребінець.

Розмовляв Влад ІСАЄВ.

Фото gdb.rferl.org, mil.gov.ua.

Читайте також: Останні ексклюзивні зустрічі з провідними діячами України

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати