ПОВІДОМЛЕННЯ

Сироти – не прокурори: рівненська влада відмовляється шукати дітям житло замість сирого підвалу, де вони прописані

23.11.15, 14:21

0

3287

Даринка багато часу проводить у лікарнях через мати-алкоголічку

28-річна Олена Тоюнда уже три роки виховує прийомну Даринку. Жінка і справді вважає, що чужих дітей не буває, і взялася допомагати сиротам, мати котрих ніколи особливо за них не дбала. Після смерті їхньої матері Олена намагається «вибити» для дітей у держави повноцінну квартиру, замість того напівтемного, сирого, без світла води та газу приміщення у підвалі гуртожитку, де вони жили.

- Я познайомилася з цією сім’єю вісім років тому, – розповідає Олена. – Тоді моя сестра Надія як волонтер допомагала дитячим будинкам та інтернатам, і в одному із них познайомилася з хлопчиком Володею. Йому тоді було 15 років. Він їй розповів, що вдома у нього є ще три сестрички, мама про яких зовсім не дбає, цілими днями десь вештається, пиячить, нічого немає їсти. Мовляв, ви б пішли, подивилися, може б і їм принесли чого поїсти чи одягу якого.

Читайте також: У Рівному дітей для усиновлення у чотири рази більше, ніж сімей-усиновлювачів

Олена зізнається, що коли того дня вони зі сестрою прийшли в те приміщення, де вони всі жили, то жахнулися.

- То напівпідвальне приміщення, вікна якого лише на 15 сантиметрів визирають над рівнем тротуару, - розповідає жінка. – Холодно, темно, одна кімната узагалі без вікон, стояло якесь одне ліжко з брудним лахміттям на ньому. А діти – всі у ранках, гнійниках, з педикульозом! Виявляється, на той час двох дітей уже вдочерили чужі люди, ця горе-матір була позбавлена на них прав. Володя був в інтернаті, а в таких умовах жили ще троє дівчаток.

Олена із Надією звернулися в соціальну службу, однак виявилося, що вилучити цих трьох дітей не так і просто – у них навіть не було свідоцтв про народження. У результаті, Надії дозволили взяти дівчаток, аби підлікувати і відгодувати, поки чиновники виготовлятимуть документи. А коли їхню матір Любу позбавили батьківських прав, то Наді дозволили залишити дітей у себе, оформивши опікунство.

- Так ми і жили п’ять років, - продовжує Олена. – Аж поки одного чудового дня мені не зателефонував Володя і не шокував: «Мама поїхала народжувати».

Так на світ з’явилася Даринка. Хто її батько, зрештою, як і шістьох старших дітей, не знає ніхто. Навіть не знала сама Люба. Олена намагалася пояснити недолугій матері, що в таких умовах маленька дитина жити не може! З’явилися і якісь далекі родичі Люби, які пообіцяли допомогти з ремонтом. Натомість, новоспечена мати дозволила Олені забрати крихітну Даринку, допоки робитиме ремонт.

- На тому все й закінчилося! – каже Олена. – Вона як зникла, то з’явилася лиш через три місяці.

Оскільки жінка під час вагітності добряче пиячила, дитя народилося з цілим букетом хвороб. Олена з немовлям днями і ночами просиджувала в лікарнях, дитя увесь час плакало, і здавалося, аналізам, уколам та крапельницям не буде кінця. Їздили навіть на обстеження до столиці. Горе матір-з’явилася через кілька місяців, хотіла забрати дівчинку, проте цього разу завадили уже соціальні служби. Любу в черговий раз позбавили материнства, а дівчинку дозволили залишити собі Олені. Однак тут виникла нова проблема – жінка на той час ще не була заміжня. А опікунами можуть бути лише ті, хто має повноцінну сім’ю.

- На той час я уже зустрічалася з Ігорем, нам довелося розписатися буквально за місяць. Але він не впирався, бо знав, чим це діло закінчиться, - сміється Олена.

Олена Тоюнда

Зараз Даринці уже три рочки, однак вона постійно хворіє. Олена жартує, що в лікарню вони вже ходять, як на роботу, там їх усі знають, навіть чай-каву пропонують. Два роки тому у пари народився синочок Даниїл і за кілька тижнів чекають народження ще однієї дитинки. Живуть, перебиваючись заробітками чоловіка на будовах, та на Даринку жінка отримує щомісяця заледве більше 2 тисяч гривень. А біологічна мама дівчинки померла у січні від туберкульозу.

Тепер найбільше Олену непокоїть квартирне питання дітей-сиріт. Вони усі прописані у тому напівпідвальному приміщенні без комунікацій. Воно досі не приватизоване і квартировинаймачем вважається покійна Люба. Щомісяця приходять квитанції на оплату комунальних послуг як за двокімнатну квартиру. Олена каже, що на сьогодні борг становить орієнтовно 2 тисячі гривень, «Обленерго» та «тепловики» – борг списали. Окрім того, потрібно не менше 150 тисяч, аби привести приміщення в порядок.

- Але який сенс приватизовувати цей підвал, щоб змусили робити ремонт і оплачувати комуналку? - питає жінка. – Тоді дітям уже точно нічого не світитиме, адже скажуть, що вони мають житло. Я вважаю, що діти не можуть бути прописані у підвалі!

Олена звернулася у Рівненську обласну раду (саме на її балансі це приміщення) з проханням створити спеціальну комісію, аби визначити статус приміщення і чи воно взагалі відповідає житловим та санітарно-гігієнічним нормам. Через два місяці жінці прийшла відмова уже із міської ради - до досягнення дітьми 16 років нічого міняти не будуть. Отож, доглядати за підвалом та оплачувати за нього опікуни повинні ще 13 років.

- На жаль, таке недосконале наше житлове законодавство: хто прописаний, той і платить, - говорить начальник відділу обліку та розподілу житла виконавчого комітету Рівненської міської ради Наталія Марщівська. – У даному випадку, це або опікуни, або старший син, котрому вже 23 роки. Дітей-сиріт на пільговий квартирний облік ставлять, коли вони досягли 16 років, але не пізніше 23-х. Отож, старший син це право на пільгу вже втратив. Менших дітей ми поставимо, щойно вони досягнуть цього віку. Але акту обстеження житлових умов для цього не потрібно. Тому незрозуміло, чому жінка зверталася саме з проханням створити комісію, аби визначити, чи відповідає дане приміщення житловим та санітарно-гігієнічним нормам. Можливо, некоректно склали її звернення у Рівненській обласній раді.

Мирослава ЯРЕМКІВ.

 

Читайте також: Останні новини Рівного

Читайте також: Соціальні та громадські новини України

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати