ПОВІДОМЛЕННЯ

Інший бік демократії: після зближення України з ЄС поляки можуть претендувати на будівлі в центрі Львова

09.11.15, 20:25

0

3743

Після того, як Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом постало питання про реституцію майна. Іншими словами, на нерухомість, що після другої світової війни опинилася на території України, тепер можуть претендувати її колишні власники. Цілком логічно, що найбільше бажаючих повернути своє колишнє майно чи хоча б відшкодування за нього, серед поляків. Лише за попередніми підрахунками, близько 100 тисяч громадян Польщі можуть довести, що вони є спадкоємцями або правонаступниками власників майна на території так званих «Східних Кресів», що охоплюють ряд міст сучасної Західної України.

У квітні цього року була створена польська організація «Реституція Кресів», яка займається відновленням прав поляків на майно, що після війни опинилося на території України. На сьогодні вони вже зібрали 600 пакетів документів , котрі мають намір найближчим часом передати у суди Києва та Луцька.
Представники «Реституції Кресів» вже повідомили про свою діяльність мешканцям Любліна, Перемишля, Хелма, Вроцлава. Таким чином отримали понад 1,2 тисячі заяв від поляків, котрі хочуть отримати компенсацію за своє майно. Всі ці заяви зараз перевіряють та аналізують. В планах повести такі ж заходи у Кракові, Варшаві та Щецині.

Читайте також: У львівському аеропорту може побільшати туристів: богатир Вірастюк став прикордонником

Ініціатива створити таку організацію з’явилася у зв’язку з підписанням Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачає справедливе вирішення цих майнових питань.

Як відомо, до 1939 року більша половина населення Львова були – поляки. А нещодавно масла у вогонь підлив і сенатор від правлячої у Польщі партії «Право і справедливість», відомий історик Ян Жарін. В інтерв’ю польському виданню Prawy він заявив, що Львів завжди був містом, вірним Польщі.

«Без Львова, міста, яке завжди було вірним Польщі, немає польського народу. На сьогодні це очевидно, хоча сучасні польські політики намагаються не згадувати про це», – вважає політик.

Отож, чи не станеться так, що поляки почнуть масово повертати свої будинки і церкви у Львові? Що ж тоді буде з їхніми теперішніми власниками та мешканцями, котрі впродовж десятиліть їх заселяли?

- Усе залежить від політичної волі нашої влади, на які поступки європейським лобістам вони погодяться, - вважає політолог Валерій Майданюк. - Сам Європейський Союз не вимагає від жодної держави реституції. Він узагалі не втручається в питання власності приватних осіб. Але громадяни цих європейських країн можуть подавати скарги до суду і на основі різних міжнародних угод, які Україна свого часу уклала, власність, вкрадена чи вилучена незаконно, має бути повернута.

За словами політолога, у Львові практично весь історичний центр міста був побудований та століттями належав полякам та євреям. До речі, українці за чисельністю населення були лише на третьому місці. Однак з приходом радянської влади, поляків почали насильно виселяти, а з навколишніх сіл, зі Східної України, Росії почали привозити людей, аби ті заселяли їхні будинки і русифіковували Львів.

- Була така політика тоді – житло, яке стояло пусткою, можна було займати приїжджим, - каже Валерій Майданюк. – Але в 1945 році, через кілька місяців після окупації Львова радянськими військами, самовільно захоплювати квартири заборонили. Після приходу радянських військ, був виданий наказ, який забороняв самовільне захоплення житла. Його націоналізували і централізовано виділяли органами місцевої влади. До речі, мова не лише про квартири, а й корпуси вишів, поліклінік, сільських клубів, тобто – держустанов. Адже свого часу, це теж було чиїмсь житлом, тільки тепер воно належить державі. Така ж сама ситуація і в Чернівцях, де жили в основному німці та румуни, Тернополі, Івано-Франківську.

- Яким чином здійснювали реституцію у інших європейських країнах? Адже відомо,що через це пройшли Прибалтика, Чехія, Сербія.

- По різному. Наприклад, Чехія поклала цей обов’язок на державу. Вони створювали регулюючі органи, які цим займалися - самі шукали матеріали, документи, готували позови і т.д. Однак оголосили, що нащадкам фашистів і нацистів повертати майно не будуть. А є інший досвід, коли держава в це не втручається. Усе вирішують самі громадяни - хто виграє суд, того і буде будинок. В Угорщині будинки не повертали, аби не виселяти нинішніх власників. Натомість компенсовували колишнім власникам грошима, цінностями, акціями підприємств. А от в Прибалтиці дійсно повертали квартири. Однак давали відтермінування  на сім років, протягом яких нинішній власник мав знайти собі інше житло, а в цьому жив на правах орендаря. Але там була дещо інша ситуація – багатьох естонців і латвійців виселили до Сибіру радянські «осовободітєлі», а на їхнє місце прийшли росіяни. До речі, жертвою реституції стала і відома акторка Вія Артмане – у 90-х роках їй довелося віддати квартиру у центрі Риги колишньому власнику, а самій переїхати жити на дачу.

- А як щодо церков? Багато львівських храмів були свого часу римо-католицькими…

- Тут питання у тому, що церква не є юридичною особою. Це власність громади, оскільки будувалися храми за кошти прихожан. І повертаючи храми, їх повертають не комусь , а місцевим жителям. Нам це питання вдалося мирно врегулювати. Хоча свого часу були дрібні конфлікти між конфесіями.

Отож, на думку політолога, рано чи пізно закон про реституцію постане і в Україні. Однак, як його запровадити з найменшими втратами для своїх громадян, питання досі відкрите. Хоча не виключено, що від цього закону матимуть зиск і українці, котрих свого часу радянська влада вивезла до Сибіру.

За словами Валерія Майданюка, Польща прийняла рішення про те, що право на реституцію мають усі, хто станом на 1929 рік мав польське громадянство. А на той час уся Західна Україна та Західна Білорусь входила до складу Польщі, отож їхні громадяни мали польське громадянство.

- Тож по-суті і українці чи їхні нащадки, які жили у Львові, однак їх потім вивезли до Сибіру чи в концтабори, теж мають право на повернення своєї власності, - каже політолог. - Тобто і нам мав би бути зиск від реституції, але треба буде звертатися в суд. А що таке простому смертному судитися з державою Україна – самі здогадуєтеся.

Мирослава ЯРЕМКІВ.

Читайте також: Самі свіжі новини Львова та області

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати