ПОВІДОМЛЕННЯ

Богдан Кравчук 


Неможливого не існує. Це довів 19-річний Богдан Кравчук із Луцька. Він став першим українцем із синдромом Дауна, який вступив у вищий навчальний заклад. Досі таке вдавалося лише легендарному іспанцю Пабло Пінеді, який після завершення ВНЗ ще й став викладачем університету. У Богдана плани не менші.


Після «Абетки» прочитав «Енеїду»


Те, що Богдан інвалід другої групи, спершу і не скажеш. Хлопець мало чим відрізняється від своїх ровесників. Багато читає, а вільний час проводить за комп’ютером – грає в ігри, або ж блукає просторами Інтернету. Однак, ще при народженні Богдану поставили страшний діагноз – синдром Дауна. Для батьків звістка стала шоком, однак від дитини вони не відмовились. Мати Богдана Євгенія Кравчук розповідає: попри хворобу, син швидко навчився читати та писати.


- Любов до книжок у Богданчика прокинулась із самого дитинства, - розповідає Євгенія Кравчук, матір студента. - Тому замість звичних іграшок ми купували сину книжки – із великими картинками, які він дуже любив роздивлятись. Пізніше, завдяки нашому дідусю, у Богдана з’явилась любов до історії України. А все через те, що дід багато розповідав йому про перемоги та подвиги козаків і гетьманів. Відтак, історія стала улюбленою темою Богдана.

 

 

Історію Богдан вивчав спершу із дідом, який був у Луцьку знаним науковцем, а потім, коли навчився читати, і сам. Його першою прочитаною книгою стала «Енеїда» Котляревського, про що хлопець згадує не без гордості.


- Пам’ятаю, що був маленьким і дідусь мені багато всього розповідав і читав, - згадує перший український студент із синдромом Дауна Богдан Кравчук. - Найбільше мені сподобалась «Енеїда». І коли в сім років я навчився читати, цю книгу прочитав найпершою. Правда, після абетки.


«Чому козаки? Вони боролися за вільну незалежну Україну»


Нині, у свої 19 Богдан знає напам’ять столиці майже всіх країн світу, пам’ятає всі визначні дати в історії України, а про козаків готовий говорити годинами.


- Чому козаки? Напевно, тому що вони боролися за вільну незалежну Україну, - говорить Богдан. - Протистояли татарському наступу, польському наступу. Чого лиш вартий вчинок Івана Мазепи, який зробив складний вибір і заради майбутнього України перейшов на сторону шведського короля. За це, до речі, московський, цар Петро І спалив столицю гетьманської України Батурин.

 

 

Богдан, попри хворобу, по деяких історичних темах може дати фору багатьом студентам-історикам. Тому цієї весни, закінчивши школу, хлопець одразу вирішив вступати на історичний факультет Національного східноєвропейського університету імені Лесі Українки в Луцьку. Мати відмовляти сина не стала, адже вірила, що у нього все вийде.


- Раніше я навіть гідно не могла оцінити той багаж знань, який є в голові мого сина, - говорить п.Євгенія. - Наприклад, коли ми гуляли Львовом, Богдан прочитав назву вулиці і відразу почав розказувати біографію цієї людини. Тоді я не знала, чи правильно він говорить, однак, прийшовши додому, я перевірила слова сина в Інтернеті у Вікіпедії. І була шокована, коли зрозуміла, що він усе говорить правильно. Тоді я повірила, що у Богдана щось може вийти.


Вірив у хлопця і його перший вчитель. За словами Святослава Форманюка, Богдан був старанним і цілеспрямованим учнем, все, що говорив вчитель, хлопець виконував - спершу з його допомогою, а потім і сам. Педагог вірить, що Богдан зможе успішно завершити навчання у ВНЗ.


На шляху до навчального закладу Богдан спершу перевірив себе на пробному тестуванні, після чого пішов на зовнішнє незалежне оцінювання. Все було добре, однак на іспиті із всесвітньої історії хлопцю стало зле. Екзамен довелося перескладати – вже в університеті.


- На той останній екзамен Богдан заходив без мене - не можна було, тому я чекала в коридорі, - розповідає Євгенія Кравчук. - Він був відсутній десь хвилин 10. Це було комп’ютерне тестування – Богдан мав відмічати правильні варіанти відповідей. І ось він виходить і говорить, що набрав 160 балів із 200 можливих. Як для людини із таким діагнозом, це фантастичний результат. Тоді ми зрозуміли, що Богдан справді може стати студентом.


Що робити із такими студентами?


Однак мрії Богдана могли і не збутись. Через бюрократичні колізії хлопцю до останнього відмовлялись видати довідку про профпридатність, а без неї на навчання не беруть. Отримати необхідний документ парубку допомогла журналістка однієї з луцьких газет Олеся Бондарук, яка раніше була шкільною вчителькою Богдана з історії. За словами жінки, медики не знали, як людині із синдром Дауна видати дозвіл на навчання у ВНЗ, адже досі в Україні таких випадків не було.


- Для України це унікальний випадок, - говорить Олеся Бондарук. - Досі вступити до вищого навчального закладу із синдромом Дауна у світі вдавалося лише іспанцю Паблу Пінеді, який згодом став викладачем університету. А наші медики ще донедавна користувалися інструкцією 1979 року, яка говорить, що люди з такою групою інвалідності отримати довідку про профпридатність не можуть. Але нам пішли назустріч. Лікарі переглянули всі нормативні документи і знайшли постанову Кабінету міністрів України від 2006 року, яка вказує, що діти із діагнозом синдром Дауна мають право отримати вищу освіту. Таким чином, у Богдана з’явився висновок про профпридатність і він може здобувати освіту історика.


- Можу впевнено сказати, що складений Богданом іспит свідчить про те, що в хлопця є системні знання з історії є і, що найважливіше, він має достатній рівень, щоб вивчати історію і займатися нею професійно, - підтверджує ці слова декан історичного факультету університету імені Лесі Українки Анатолій Шваб. - Звісно, враховуючи статус Богдана, будемо приділяти йому особливу увагу, але з іншої сторони будемо прагнути, щоб хлопець відчував себе повноцінним студентом, який нічим не відрізняється від звичайних людей.


Синдром Дауна – не вирок

 

Богдан з мамою Євгенією


Діагноз синдром Дауна - ще не вирок і Богдан цьому яскравий приклад, - переконані всі, хто знає історію хлопця. А от мати парубка радить батькам, у кого є такі ж діти, вчасно помічати та розвивати здібності своїх чад. Тоді, за словами жінки, у дитини з’явиться мета в житті, а головне - бажання розвиватись, що при таких хворобах має величезне значення. Наразі ж Євгенія Кравчук прагне реалізувати ще одну мрію свого сина - Богдан з дитинства хоче потрапити в дельфінарій, щоб поплавати у компанії дельфінів. Однак, оплатити курс дельфінотерапії сім’ї зі скромним бюджетом надто дорого – це коштує 1750 євро.


- Спершу я хочу завершити навчання в університеті, - наголошує Богдан. - Далі - знайти роботу, працевлаштуватись, заробляти гроші, знайти дружину і створити сім’ю.


Максим ЛОЗОВИЙ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати