ПОВІДОМЛЕННЯ

Боєць, який пройшов Іловайськ: «Росіяни казали, що мали наказ не випустити з котла живим нікого»

15.10.15, 14:03

1

4338

Йому лише 22, він пройшов Іловайськ, двічі був важко пораненим, потрапив у полон, але, попри всі прогнози, вижив. Сергій Федотов з Луцька після війни став інвалідом і нині пересувається лише на милицях, проте ще має шанс повернутися до повноцінного життя.

До війська хлопець потрапив ще під час першої хвилі мобілізації. Він служив сапером у 51-ій окремій механізованій бригаді, яка наприкінці серпня минулого року потрапила в оточення під Іловайськом. До своїх підрозділ Сергія виходив сумнозвісним «гуманітарним коридором», про який домовилось командування. Однак, ворог слова не дотримав і підступно розстріляв українську колону. Сергію розірвало ногу, але цього він навіть не відчув і ще деякий час продовжував бігти та відстрілюватись.

- Коли почався вихід, нас майже одразу почали обстрілювати, - каже Сергій Федотов. - Почулися вибухи і певний час було незрозуміло, звідки саме нас обстрілюють. Згодом виявилось, що нас обстрілювали з усіх сторін. Ми спершу їхали вантажівкою, потім вона вибухнула. Було багато поранених і загиблих. Ті, хто вижив, пересіли на бойову машину десанту. Потім і вона потрапила під обстріл. І в цей момент, певно, що це був АГС, побачив яскравий спалах і все. Мені розірвало стопу і викинуло з танка. Я бачу, що нога є і ще почав ставати на неї, ще трохи відстрілювався, навіть пробіг метрів 70, як хтось ніби голкою в плече. І все, вже не міг нічого робити, навіть кулака стиснути.

Читайте також: Українського офіцера, який вижив під Іловайськом, за затримання сепаратиста розжалували до рядового

Це була снайперська куля – вона прошила бронежилет і влучила в спину. Важкопораненого бійця врятували інші солдати, які затягнули його в льох придорожнього будинку. Подумки Сергій вже прощався з життям, адже втратив багато крові і майже не рухався. Говорить, що помер би від спраги, якби бойові товариші, ризикуючи життям, не знайшли для нього яблуко, яке вже майже зігнило.

- Спрага була страшенна, я вже думав, що це кінець, - розповідає Сергій. - Дуже хотілося хоч краплини води. Тоді два хлопці, які були з нами, взяли по дві гранати і пішли шукати воду. Прийшли, кажуть, колодязя не знайшли, але принесли два яблука. І мені ціле дали, бо я найважче був пораненим, а одне поділили між собою. І, певно, я так думаю, саме те гниле яблуко і врятувало мені життя, адже одразу стало легше.

У бійців не було іншого виходу і наступного дня вони здалися. Вже у полоні росіяни казали, що мали наказ знищити всю українську колону до останнього солдата:

- У полоні росіяни казали нам, що в них був наказ не випустити живим з оточення жодного українця. Деяких добровольців, які потрапили в полон, росіяни розстрілювали одразу на місці. У них таке розуміння, що наш доброволець – це найманець, який пішов воювати за 5 чи 7 тисяч доларів.

Сергія, як важкопораненого, відпустили майже одразу. Його доправили до Дніпропетровська, а згодом до Києва. Життя бійцю медики врятували, а травмовану ногу збиралися ампутувати. Однак в останній момент передумали.

- Це було справжнє диво, що в нього залишилась нога, - каже мати бійця Світлана Федотова. - Після операції ми приїхали в Київ і я побачила, що мій син має лише 43 кілограми ваги, такий маленький, худенький, без свідомості. Перші слова, які я почула від нього, були - прости мене, мамо, вибач, що так сталося, але я захищав свою Батьківщину і не шкодую про це. Якби одного дня треба було, пішов би знову.

Ногу Сергію залишили, але шкіра, яку пересадили на стопу, не прижилася і почала гноїтись. Там і досі є осколки. Тепер хлопець змушений боротися із хронічним остеомієлітом – це хвороба, яка вражає кістки та шкіру. Нині учасник АТО живе на знеболювальних і кілька разів на день робить перев’язки, адже нога ніяк ні заживає. За участь у бойових діях Президент нагородив Сергія орденом мужності. Побратими бійця кажуть, що відзнаку той заслужив, але вважають, що для таких солдат держава мала би зробити більше, і, принаймні, подбати про їхню реабілітацію.

- Після того, як ми вийшли з-під Іловайська, про нас ніби забули,- каже учасник АТО Володимир Журанський. - Добре і слава Богу, що хтось залишився здоровим, але ті, хто отримав поранення – їх ніби ігнорують і держава не хоче їх помічати, ніби це вже не проблема держави. Але ж ми йшли захищати чиї інтереси? Держави. Нас викликали, ми одразу поїхали. А в результаті що вийшло – тепер ми нікому не потрібні.

Героя війни, нагородженого медаллю за знищену колону російських окупантів, хочуть посадити 

Шанс повернутися до повноцінного життя в Сергія є, але українські медики допомогти йому не в силах.

Поставити хлопця на ноги можуть в одній з німецьких клінік, але вартість операції – 40 тисяч доларів, а таких грошей в родині немає.

- Родина в Сергія Федотова звичайна. І так уже скільки люди витратили – вже все, що можна, - розповідає боєць Олександр Мартинюк. - Ми, побратими, чим можемо, допомагаємо, але наші ресурси обмежені. Дуже хотілося б, щоб Сергій знову встав на ноги, але 40 тисяч доларів для звичайних людей – це не підйомна сума.

Сергій надію не втрачає і вірить, що з допомогою небайдужих людей йому вдасться зібрати необхідну суму. Хлопець мріє, що одного дня він забуде про милиці і зможе бути як всі. Тоді, говорить Сергій, він обзаведеться сім’єю і обов’язково стане волонтером, аби допомогти українській армії швидше перемогти в цій війні.

Максим ЛОЗОВИЙ.


Телефон Сергія Федотова: 099 4811587

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Особлива тема

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 1
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати
22.10.2015 08:50

Русский офицер начала 20-го столетия быстрей застрелился бы, чем стал выполнять подлый приказ, но рассейские фашисты с радостью стреляют в спину

  • Vladlen Terebinov
  • Відповісти