ПОВІДОМЛЕННЯ

Чому унікальні серпанкові костюми з Рівненщини можуть не потрапити до спадщини ЮНЕСКО?

10.09.15, 12:14

0

1734

 
Ми звикли до того, що у нас у законних господарів можуть відбирати заводи, фабрики, інші успішні підприємства, навіть якісь бренди чи назви. Але те, що може приносити гроші, або якісь інші «дивіденди», завжди може приваблювати інших «господарів». Тому сперечатися чи конфліктувати у нас можуть за будь-що. Навіть, за… техніку народного автентичного ткацтва. Унікальний і дивний скандал розгорівся на Рівненщині, адже тут предметом спору є не якийсь важливий бізнес, а старовинні тканини, які відомі під назвою «серпанок». Одразу кілька людей вирішили увійти до історії, подавши проекти внесення костюмів із старовинної унікальної прозорої лляної тканини на до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Причому, винною у конфлікті одна із сторін бачить представників обласної влади, які таким чином вирішили «поставити жирну галочку» - звісно, за рахунок ентузіаста, який і вигадав цей проект.


Почалося все із ідеї засновника громадської організації «Центр дослідження та відродження Волині» Володимира Дзьобака відновити філігранну техніку створення унікальної тканини – серпанку - білої прозорої, витканої із надтонкої нитки із спеціального сорту льону, яку вважають прототипом сучасного весільного вбрання. За словами істориків, одяг із цієї тканини створювали лише на території так званої Великої Волині, причому, робили це жінки вдома.


Сам Володимир Дзьобак каже, що така ідея виникла, коли відомий у Рівному етнограф Алла Українець у приватній розмові сказала, що відтворити цю техніку фактично неможливо – її вважали втраченою близько 100 років. Хоча зразки автентичного одягу збереглися.


Кілька років досліджень, поїздок по музеям, консультацій із дослідниками етнографії – і така тканина була відтворена. На базі «Центру» у Радивилові Рівненської області кілька майстринь навчились ткати на копіях старовинних дерев’яних верстатах, створюючи історичне вбрання. Вони ж і до сантиметру виміряли справжні зразки серпанкового одягу, вивчили кожну деталь – і повторили це у своєму вбранні. Повну реконструкцію тканини, а відповідно і одягу, підтвердили фахівці.

 

 

І вже тоді з’явилась думка – а чому б не винести цю ідею на світовий рівень? І спільно із обласною владою «Центр дослідження та відродження Волині» підготував заявку у ЮНЕСКО – щоб надати серпанку статусу нематеріальної культурної спадщини. Насамперед, це можливість прорекламувати традиції регіону у культурному світі, змусити дослідників, звичайних туристів звернути свою увагу на волинські і поліські села.
І ось тут почалося найцікавіше… Чому усю славу від серпанку має забирати якась громадська організація, очевидно, подумали чиновники. І за сприяння обласної влади підготували новий проект – тепер вже «Поліський серпанок».


У новому проекті «Центр дослідження та відродження Волині», майстрині якого єдині, хто точно відтворив техніку – вже, начебто, ні до чого. А за умовами ЮНЕСКО, культурна традиція, яку пропонують внести до світового переліку, повинна мати сучасне втілення. Тобто, мова не просто про історичні і забуті всіма вироби, а «живі», реальні художні, мистецькі, побутові традиції.


А заявку «Центру», як розповідає Володимир Дзьобак, обласна влада вирішила відкликати. Ентузіаст відтворення історичної техніки не розуміє, для чого це робиться, припускаючи, що, можливо, справа у бажанні чиновників отримати «бонуси», коли серпанок таки визнають світовою нематеріальною спадщиною.


- Називаючи проект «Поліський серпанок», влада занадто «розмиває» це поняття, - каже Володимир Дзьобак. – Адже Полісся не лише протяглося вздовж всієї півночі України. Своє Полісся є у білорусів, поляків, навіть росіян. Я не сумніваюсь, що якщо бренд «серпанок» набуде світової слави, інші країни захочуть прив’язати його винятково до своєї культури. Тоді як Волинь – переважно наша територія, в усьому світі це поняття етнографи асоціюють саме з Україною.

 

Володимир Дзьобак

 

Крім того, у проекту «Поліський серпанок», який хочуть реалізовувати на базі села Крупове Дубровицького району Рівненської області, є одна небезпека – окрім автентичних зразків у них нічого немає. Коли фахівці ЮНЕСКО захочуть перевірити заявку, а вони це роблять, то що будуть їм там показувати? Лише музей?

 

Представники обласної влади виправдовуються – тут якесь непорозуміння, адже ніхто заявку «Центру дослідження та відродження Волині» відкликати не збирається. Мовляв, так, була альтернативна заявка від майстринь із Крупового, але до кінця вона не підготовлена, тому підписів відповідальних осіб із Рівненської ОДА на ній немає.


- Подати таку заявку і отримати результат – довгий і тернистий шлях, - говорить начальник управління культури Рівненської обласної державної адміністрації Ярослав Мельник. – Але ніхто підготовані раніше документи, які нині у Мінкульті, не відкликав. Десь півроку тому «Центр» подав заявку, але потім до мене звернулись майстрині із села Крупове і вони разом із обласним Центром народної творчості почали готувати нові документи, які десь «зависли». Я особисто казав Дзьобаку, що офіційних паперів по «Поліському серпанку» немає. Але водночас і пропонував йому: нехай спеціалісти самі скажуть, це має бути «Волинський серпанок» чи «Поліський»?


Те, що тканина, створена на базі «Центру дослідження та відродження Волині» - повністю відтворює історичну традицію, підтверджує і Алла Українець, яка присвятила вивченню українського народного одягу все життя.


- Вони роблять все один до одного, хоча технологічно це вже трохи інший процес, - говорить етнограф. – Але те, що вони зробили – дуже серйозне і детальне дослідження. Дівчата-ткалі, працюючи у фондах різних українських музеїв, до сантиметру виміряли орнамент, кожен шов, усі дрібниці. Вони навіть шили тканину вручну, як раніше, не використовуючи швейну машинку. Тобто це повне відтворення. Я дуже рада, що такі реконструкції одягу у нас існують, захоплююсь подібною роботою і вважаю, що ця техніка обов’язково має увійти до списку ЮНЕСКО. Бо Рівненщина – єдине місце, де серпанковий одяг зберігся.


Андрій МАТВІЇВ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Культура

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати