ПОВІДОМЛЕННЯ

Молодий скульптор навчився робити інструменти, як у розстріляних більшовиками лірників

02.09.15, 13:51

0

2010

 
Гордій Старух – музикант гурту «Joryj Kłoc», скульптор за освітою та майстер, який робить ліри. Каже, відроджує давнє народне ремесло, адже автентичних інструментів майже не залишилося.


27-річний Гордій – онук відомого львівського скульптора Еммануїла Миська, майстра світового рівня. З дитинства годинами любив сидіти у дідусевій майстерні, тож в майбутньому стати кимось іншим просто не міг. Ще навчаючись у Львівському державному коледжі декоративного та ужиткового мистецтва ім. І.Труша, підробляв музикою, граючи із друзями на вулицях міста. А потім захопився етно-музикою та автентичними записами.

 

 

Зараз зізнається, що рівноцінно заробляє собі на життя і музикою, граючи в різних гуртах, і скульптурою. Причому, якраз через поєднання цих видів мистецтва і дійшов до виготовлення інструментів.


- Я в основному займаюся виготовленням лір-довбанок, які, окрім яскравого звуку, вирізняються ще й дуже цікавим дизайном, - говорить музикант. - Дерево використовую різне — грушу, вербу, липу, яблуню, черешню і навіть громовицю.

 

Гордій Старух

 

Ліри Гордія грають в таких гуртах як «Joryj Kłoc», «Бурдон» та «Крапка». Основою цих музичних гуртів є саме народна музика.


- Все почалося у році 2010-му, - розповідає Гордій Старух. – Колись у дитинстві був на одному концерті, де грав лірник. І мене настільки заворожила ця музика, що я вирішив будь-що навчитися грати на цьому інструменті! Однак купити тоді ліру для мене, бідного студента, було дуже дорого. А як її робити, й поняття не мав. Знайти зразок, а тим паче майстра, було дуже важко. Адже це пласт культури, який більшовики свого часу винищили, тих, хто передав би технологію виробництва наступним поколінням, залишилися одиниці (детальніше про цю сторінку історії можна дізнатися з фільму Олеся Саніна "Поводир" - авт.). А ще колись був звичай ховати лірника разом з його інструментом. Отож автентичних лір збереглося мало. Тим не менше, знайомі кобзарі розказали деякі нюанси. Першим моїм інструментом були криловидні гусла - це такий інструмент, приблизно ХІ століття. От з того все й почалося.

 

 

Зараз на рахунку Гордія понад 20 інструментів. Серед них не лише ліри, а й гуслі, кобзи, бандури. Проте вважає себе майстром саме лір, це його основна спеціалізація. Працює у майстерні свого діда. Каже, технологія непроста і слід наперед все прорахувати.


- Як правило, із цілого шматка живого дерева інструмент створюється приблизно місяць, - розповідає майстер. – Впродовж усього цього часу, у процесі роботи дерево сохне. Потрібно бути дуже акуратним, адже шматок дерева може просто тріснути, розсипатися і на тому кінець. Я розпилюю шмат дерева і видовбую із нього інструмент. Зверху приклеюю деку, прикріпляю струни. Це буде класична ліра, схожа на скрипку. А ще можна зробити її з різних шматків дерева, вона буде схожа на гітару.


Струни Гордій використовує зазвичай прості металеві. Однак, зізнається, що останніми місяцями використовує живильні – із кишок тварин.


- Вони звучать тихіше, проте натуральніше, - каже музикант. - Для цього потрібно кишку якоїсь тварини вимочити в воді, потім розтягнути між двома цвяхами і висушити, постійно підкручуючи один цвях і тим самим натягуючи її. Потім потрібно спеціально повздовж розрізати.

 

 

До речі, хлопець категорично проти винищування екзотичних і дорогих порід дерев заради майбутнього інструменту. Каже, що дерева шукає по львівських парках – підбирає сухі гіляки, або навіть викинуті полиці чи стелажі.


Свої інструменти Гордій продає. В середньому його ліра коштує 3-4 тисячі гривень. Хоча іноземці (а він продає інструменти і за кордон) готові платити і більше.


У групі «Joryj Kłoc» (мовою сліпих кобзарів це означає «Золотий чоловік») Гордій грає на гітарі. Захоплюється історіями старців, кобзарів, лірників. Разом з дружиною, режисером театру Дарією Альошкіною виховує трьох дітей – Росаву, Енея та Вакулу. Каже, що якщо у дітей по-батькові – Гордієвич, то звичайні імена вони мати просто не могли. А ще мріє дотягнути своє ремесло до фабричного, масового виробництва. Щоб кожен бажаючий міг зайти у музичний магазин і купити собі ліру чи кобзу.


Мирослава ЯРЕМКІВ.


Програма рівненського телеканул РТБ про колісну ліру

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати