ПОВІДОМЛЕННЯ

Донька професора у дев’ять років навчається у шостому класі, а читати навчилася, коли ще двох не було

28.08.15, 13:49

0

3137

Оля Дем`янчук

 

Представник відомої у Рівному наукової династії Дем’янчуків, професор, історик Юрій Дем’янчук у своєму сімейному житті яскраво виявив себе у професії, якій все життя присвятив його батько – педагогіці. Ставши батьком у 55 років, він виховав двох дівчаток-вундеркіндів, молодша з яких у свої дев’ять років вчиться у одному класі із старшою на два роки сестрою. І не нарікає – все їй вдається, все чудово розуміє.


Професор Юрій Степанович Дем’янчук появу дітей у своєму життя вважає Божим благословенням:


- У мене довгий час не було дітей. А одного разу трапився такий випадок. Після смерті моєї мами залишилось дуже багато квітів – вона за життя їх дуже добре доглядала. Але піони чомусь ніколи не цвіли. І ось коли ми святкували хрестини моєї старшої доньки Вірочки, ці квіти вперше зацвіли. Ми сприйняли це як Божий знак.

 

Юрій Дем`янчук

 

За два роки народилась ще одна донька – Оля. Обидві дівчинки розвивались набагато швидше за своїх ровесників. Батько це пояснює просто – мабуть, гени.


- Адже їх дідусь був академіком – у Рівному і інститут, який він заснував, і вулиця, на якій заклади й розташований, названі іменем їхнього дідуся Степана Дем’янчука. Та й я сам – професор історії. А від дідуся, окрім всього, дівчатка взяли ще й феноменальну пам’ять – він знав дуже багато історій. Наприклад, мій батько ніколи не пропускав жодної футбольної гри у Рівному, і навіть пам’ятав кожного футболіста по імені, де він грав, а тому мав авторитет серед вболівальників. Тому й діти феноменально запам’ятовують різні речі, легко додають за секунди чотиризначні цифри.


Обидві доньки у юному віці, а молодша - взагалі у 1,9 роки вже знали всі букви. Причому, якщо старшенькою займалися спеціально, то Оля, жартує батько, вже, певне, народилася і знала букви.


- Був випадок, ми були в садочку у групі, - розповідає старша донька Віра. - Вихователька спитала, хто з дітей вміє гарно читати, але ні в кого не виходило. Тому я сказала: «Ось моя Оля вміє гарно читати». А Олі тоді ще й трьох років не було. Але вона взяла книгу і почала швидко без помилок читати.

 

Юрій Дем’янчук каже, що у декого були сумніви, чи варто було так рано вчити дитину читати, віддавати у чотири роки в школу. Але батьки вважають, що сенс в цьому був – у дев’ять років Оля вже навчається у шостому класі. Два роки тому, коли їй було сім, вона вже читала двісті слів за хвилину і вміла переказувати текст. Нині у шостому класі Олі найбільше подобається математика та українська мова, проблем із вивченням немає.

 

Оля і Віра з батьком

 

Дівчина-вундеркінд вчиться разом із старшою на два роки сестрою – для таких дітей це доволі суттєва різниця у віці. Але дівчата стверджують, що проблем у класі у зв’язку із меншим віком у Олі Дем’янчук немає. «Її дуже у класі люблять», - розповідає старша сестра Віра. А Оля каже, що має у класі друзів, а «малою» її ніхто не називає.


Дівчата, разом з тим, ходять у шостий клас музичної школи, де інші учні старші за Олю також на 3-4 роки, грають «Вальс» Бетховена на фортепіано, а на гітарі – твори Майкла Джексони, але найбільше люблять співати дуетом. Вони чудово малюють, танцюють у дитячому ансамблі. Батько каже, що кожна здатна проплисти за годину чотири кілометри.


- Діти здатні робити надзвичайно складні, як для цього віку речі. Був випадок, коли я, прийшовши додому стомлений після роботи, попросив дівчат пошукати в Інтернеті певний теоретичний матеріал з філософії. Дав чотири питання. І пішов спати. У три години ночі прокинувся, побачив роздруковані усі відповіді на ті питання, які цікавили. А це ж філософія!


Андрій МАТВІЇВ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати